Бережницька школа. 50 років бурхливого шкільного життя.

Це величезний досвід, успіхи учнів, радість за тих, хто знову витримав іспит на мужність, на вірність, на мудрість. І саме цій даті ми присвячуємо зустріч з освітянами, які знаходяться на заслуженому відпочинку і у свій час працювали у Бережницькій школі. Почесними гостями свята були голова Банилівської сільської ради Соломко Василь Дмитрович, директори школи Гавалешко Ігор Петрович, Андрюк Микола Васильович, Андрич Михайло Георгійович, який продовжує працювати на освітянській ниві начальником відділу освіти Банилівської сільської ради; вчителі – наші наставники: Павлюк Марія Федорівна, Мороз Катерина Прокопівна, Шестак Марія Юріївна, Гавалешко Тетяна Петрівна, Андрюк Ольга Петрівна, Ницюк Василь Ярославович. Впродовж багатьох років віддавали своїм вихованцям розум, серце та здоров’я, і зараз залишаються для нас прикладом, як мудро виходити із життєвих ситуацій, як не згинатися від негараздів. Як упродовж років залишатися вчителем, тому що вчитель – це не тільки професія, це стан душі, спосіб життя.

Сьогодні ми віддали шану вчителям, хто сумлінно працював багато років у школі і яких вже, на жаль , немає серед нас: Лотоцька Олена Володимирівна,Матеміш Катерина Олексіївна, Лях Григорій Павлович, Іванчук Настасія Степанівна, Шестак Микола Васильович, Остафійчук Валентина Василівна. Часточка їх серця, їх розуму залишилася в нашій пам’яті назавжди.

Найбільше вчительське щастя – робити світ кращим, людянішим. Щоденна праця, щоденний творчий пошук – так живуть наші педагоги. Бережницька гімназія – це діти і вчителі, це пам’ять і традиції, наступність поколінь, це велика шкільна родина, це наше щасливе майбутнє.